Василь СТУС

* * *

Їх було двоє — прибиральниця i двiрник.
Вони сидiли на Володимирськiй гiрцi —
там, де видно увесь Труханiв острiв,
Дарницю i навiть поближнi трамваї,
i жваво обговорювали замацану статтю
“Як ми готуємо пленум райкому”.
Мiж ними спалахнула жвава дискусiя,
в якому районi мiста
пленуми провадяться найкраще.
Двiрник був настирливий,
але прибиральниця не здавалась :
по пам'ятi вона цитувала Брежнєва.
Докази її, майже незаперечливi,
таки справляли враження,
бо двiрник, скiльки не опирався,
мусив був здатися.
З кишенi вiн дiстав
загорнений у газету снiданок —
цибулю, хлiб, кусень сала й пляшку води,
щедро розполовинив,
вiддавши їй бiльшу частину
хлiба, цибулi i навiть сала.
Поївши i попивши,
прибиральниця дiстала з-за пазухи
зашмарованого вузлика,
висипала в жменю дрiб'язок,
пiднесла до очей
i стала пiдраховувати навпомац.
Напевно, вона збиралася
розрахуватися за снiданок,
але двiрник зробив королiвський жест:
мовляв, не треба платнi,
сьогоднi вiн частує.

***

Hosted by uCoz