Василь СТУС

* * *

Людина флюгер. Так. Людина флюгер.
пiдвладний вiтровi, а не собi.
Я знаю? Може, бог чуттями править.
чуттями править, може, дика товч
ще не оговтаних бажань людських.
А ти живеш навпомацки — i тiльки.
Самопiзнання — самозагасання.
Триматися у власному сiдлi —
такi химери юностi, що шкода
i часу i себе i бога — теж.
I вже. Вкипiла пiд ногами магма,
й ствердiла товщ i магма почувань,
i прагнення ствердiлостi — повтори.
…А змучений повторами, натрудиш
з'ятрiлу душу. I нема тобi
рятунку: прохромити твердь змертвiлу
I в море неспокiйно увiйти,
щоб борсатися i, немов вiтрило
порожне, виповнитись шалом дня
i вже покореному, порiднитись
з безумством свiту бiлого. Пливи
i погинай, заблукане човенце.
Як здумано життя чуттями править.
Зухвало як — цуратися душi
i навертати й повнитись. I вiчно
летiти в сонмi самопочезань.

***

Hosted by uCoz