¬асиль —“”—

* * *

я сид≥в на вес≥лл≥
серед поважних молодик≥в Ч
у того голос, наче в ди¤кона,
той остаточно схрип в≥д гор≥лки й сп≥ву,
а та в котрий вже раз переконувала присутн≥х,
що не така вже й дурепа,
¤к здаЇтьс¤ на перший погл¤д.
я вигукував з ус≥ма Уг≥рко!Ф
≥ думав про ¬алентина ћороза,
згадував його лоб ≥ волосс¤ й оч≥
≥ переконувавс¤ знову й знову,
що гор≥шньою частиною обличч¤
в≥н скидаЇтьс¤ на пророка.
¬с≥ жували, пи¤чили, удавали з себе веселих,
I ¤ жував, пи¤чив, удавав з себе веселого,
але так було г≥рко на душ≥,
так неспод≥вано пронизливо г≥рко,
що побачивши, ¤к дружина моргаЇ
мен≥ Уход≥мФ,
з полегк≥стю в≥д≥тхнув
≥ схопивс¤ за втечу,
¤к потопельник за соломину.

***

Hosted by uCoz