¬асиль —“”—

* * *

Ч √ромад¤ни, дотримуйтесь тиш≥,
вимагають чотири щити навколо високоњ веж≥,
де великими л≥терами зазначено
У¬сесоюзний науково-досл≥дний центр
по акл≥матизац≥њ картопл≥ на ћарс≥Ф.
Ч  олись вона була дешевша за с≥рники,
патетично вигукуЇ високий д≥дусь,
глад¤чи рукою кота,
що визираЇ з-п≥д пальта,
¤ке бувало в бувальц¤х.
Ч ¬и бачили, в них н≥коли не гасне св≥тло,
п≥дносить догори пальц¤
облис≥лий пенс≥онер у пенсне
(т≥льки тепер в≥н в≥дриваЇитс¤ в≥д фол≥анту).
Ч ƒа-да, докидаЇ л≥тн≥й чолов≥к
у пожмакан≥м костюм≥,
≥ важко второпати, про що в≥н думаЇ.
Ч √ероњчна, подиву г≥дна робота,
компетентно прот¤гуЇ людина в штатському,
при цьому в≥н владно обдивл¤Ї численний гурт,
що з≥бравс¤ перед брамою,
≥ жде, коли ж, нарешт≥,
можна буде пекти картоплю на вулиц¤х.
Ч ќсь де повчитис¤, ¤к треба служити народов≥,
мр≥йливо висп≥вуЇ б≥л¤ва д≥вчина,
дл¤ ¤коњ любов до народу
означаЇ т≥льки плотську любов.
« виразом облич ¤к на спов≥д≥
люди побожно прислухаютьс¤
до врочистого гамору за муром.
Pаптом зв≥дти долинаЇ хтивий д≥вочий веpеск.
¬исокий д≥дуган вит¤гуЇ суху шию,
вуха його нашоpошен≥ ¤к у зайц¤.
Iнтелигент, втупившись у читанн¤,
мало не носом водить по стоp≥нках.
«н≥¤ков≥лий чолов≥к у пожмакан≥м костюм≥
починаЇ стаpанно пpигладжувати pуками
пасмуги на лацканах.
Ћюдина у штатському в≥дходить у т≥нь
≥ там, н≥би св≥чки, запалюе оч≥:
спочатку починаЇ жевp≥ти одне, пот≥м дpуге.
Ѕ≥л¤ва д≥вчина стаЇ схожою на весталку.
Ќатовпом ходить оpган≥зований кашель,
наст≥льки стpашний, що обличч¤ де¤ких
скидаютьс¤ на син≥ баклажани.
ƒ≥воч≥ веpески не вщухають.
¬они pостуть ≥ pостуть,
починаЇтьс¤ дика оpг≥¤,
тлуст≥ муpи заход¤тьс¤ см≥хом,
що зб≥гаЇ ≥з них, ¤к т≥сто.
Ћюди нишкнуть,похил¤ючи голови,
н≥ паpи з уст.
“имчасом на муp видиpаЇтьс¤ гаpна гейша
≥ показуЇ натовпов≥ ¤зика.

***

Hosted by uCoz