сл. С. Черкасенко, муз. П. Батюк
Тихо над рiчкою, нiченька темная,
Спить зачарований лiс.
Нiжно шепоче вiн казку таємную, |
Cумно зiтха верболiз.
Нiчка розсипала зорi срiблистiї-
Он вони в рiчцi на днi.
Плачуть берези по той бiк кудрявiї,|
Здалека линуть пiснi.
Нiчка як матiнка, кличе працюючих
Сил набиратись ввi снi,
Лиш соловейко й дiвчата до пiвночi |
Любi спiвають пiснi.
Що їм приснилось? - Щастя улюблене
В хвилях бурхливих життя,
Личенько дiвчини нiжно голублене, |
Щирi її почуття.