Йшли селом, йшли селом партизани
По землі Українській, невільній землі,
І у кожного зброя була за плечами,
І у кожного смуток і біль на чолі.

Біль і смуток за всю Україну
І за спалені села, за зрубаний сад,
За ту пісню, що чули колись солов'їну,
Але більше не було дороги назад.

Бо дорога назад - то неволя,
І ховатися в лісі не будемо ми,
Ми підемо вперед і здобудемо волю,
України своєї ми вірні сини.

Хтось і пісню почав - вона пролунала
На всі гори, долини на весь рідний край,
Щоби знали усі: Україна повстала;
Ти лети наша пісня аж за небокрай.

І не всі повернуться із бою додому,
І не всіх дочекається рідна земля.
Пам'ятайте ж ви їх, пам'ятайте такими
Пам'ятай їх завжди Українська земля.

Повернутися


Hosted by uCoz