Люба матусю, моя єдина,
До тебе лину як ніч так день,
Я тебе бачу в своїй уяві
І голос чую твоїх пісень.

Як ти співала, люба матусю,
Все пригортала м’я до грудей,
Не одну нічку ти недоспала,
Я сон зганяла з твоїх очей.

Як я згадаю ті дні на волі -
Буйную косу чесала ти,
Тепер у тюрмі зранку доночі
Буйную косу чешуть кати.

А моє тіло, синє та пухле,
З ранку до ночі нагайка рве.
Не плач, матусю, моя єдина,
Бо твоя доня вже тут умре.

І у віночку м’я не зобачиш,
Дружби до шлюбу не поведуть.
Кати прокляті мене домучать,
В яму без трумни м’я покладуть.

А ти могили мої не знайдеш,
Вінку з барвінку не покладеш
Не плач, матусю, моя єдина,
Бо свої доні вже не знайдеш.

Не плач, матусю, моя єдина,
Бо я вмираю за нарід свій.
І за нікого я не призналась,
Хоч вимагав це проклятий змій.

Повернутися


Hosted by uCoz