Я сьогодні від вас від’їжджаю
Боронити ріднесенький край.
Може вернусь, а може загину
Ти дівчино про мене згадай.

І згадай ті щасливі хвилини,
Як любились-кохалися ми.
Твоє личко рожевий цвіточок,
Твої очі чарують мене.

О гукала старенькая мати,
Свого сина в вікно вигляда.
Чи поверне він з Чорного лісу,
Си покращить матусі життя?

Ой не плач, не ридай, стара мати,
Твого сина на світі вже нема
Він загинув у страшному бою,
Залишилась могила сумна.

Там у полі чорніє могила,
На ній в'ється шовкова трава,
Познімайте ви хлопці шоломи
Бо вже вірного друга нема.

Поскидали вони мазепинки,
І клялися за нього пімстить.
Щоб вже кров не лилася даремно,
І щоб неньку стару звеселить.

Гей друзі, пімстіть смерть свого брата,
Що віддав своє юне життя
В боротьбі із наїзником-катом,
Щоб повстала Вкраїна вільна.

Повернутися


Hosted by uCoz