Іди від мене ти, моя кохана,
Зійди з очей, мене не забувай,
Я син лісів, а серце партизана,
На мене жде з побідою весь край.

Даремно ти надією палаєш,
Щоби мене до серця пригортать,
Та ти сама це дуже добре знаєш,
Що партизанам тільки воювать.

Сьогодні нас Карпати зустрічають,
А завтра, знай, Волинь вітає нас,
Відтак підемо аж на Київ,
Полтаву, Харків, рідний нам Донбас.

І так ввесь час ми чайкою літаєм,
Із лісу в степ широкий ми ідем,
Ми свято вірим в нашу перемогу,
Що Україні волю понесем.

Повернутися


Hosted by uCoz