ТАЄМНI СФЕРИ

Ніч, здимає ніч вгорі вітрила,
                                    крила.
Ти мене в таємні сфери заманила,
                                    мила.
Чи я сплю, чи це я вже вмираю,
                                    гадаю.
Чи то сам я, чи тінь, тінь моя
Блудить степом, степом зеленим,
                                   блудить степом.
Світло, зелене світло струмиться неспинно по всій дорозі,
                                    космосі.
То є раптовий спалах чудовий на цій планеті -
                                    кометі.
Вірю я, що усе, все буває.
                                    Немає
Лиш мене в тім краю, в тім раю.
Моя дивна постать - фігура блудить степом.
Хай не зрадіє останнє
                                    світання
Моїм рисам, моїм речовинам -
                                    клітинам.
Задля тебе, кохана,
Я позбудусь навічно фізичного тіла,
                                    ай, мила.
Я займуся вогнем -
                          міжзоряним дощем,
                                    ненаглядна моя.



Повернутися
Hosted by uCoz